З давніх часів росіян (“руських”) прийнято називати лайливим словом “кацапи” (в однині- “кацап”). Одна з версій походження цього прозвиська від “как цап” – нібито із-за борід, що традиційні були для руських, українці порівнювали їх з цапами (козлами), але в такому випадку правильно це звучало б українською: “як цап”, а не “как”- що є російським прислівником.
Більш вірогідним походженням цієї лайки є інша версія, згідно якої після різанини татар 1552 року московитів почали називати “кацапами”.
“Кацап” – слово тюрського походження, від арабського слова “قصاب” (kasab), що перекладається м’ясником.
В “Українській малій енциклопедії” Є. Онацького кацап тлумачиться як похідне від татарського (тюркського) слова зі значенням м’ясник, різник.
Теорія тюркського походження належить Д. Яворницькому:
“Працюючи в архіві Міністерства юстиції в Москві, – писав він, – я знайшов кілька українських документів середини XVIII ст., у яких слово «кацап» писалося не з літерою «ц», а з літерою «с», тобто не «кацап», а «касап». Звернувшись потім від архівних документів до мови тубільців Середньої Азії, я дізнався, що сарти (тобто узбеки) мають слово «касаб», «касап», що в буквальному сенсі означає «м’ясник» і в переносному «гіцель» (живодер). Звідси я роблю висновок, що нинішнє слово «кацап» зовсім не російське, а… татарське походження”.
У казахському є слово “касапши” – м’ясник, “касапхана” – місце, де ріжуть (забивають) худобу.
“Кәззәп”- живодер.
Фільм Георгія Данелії “Кін-Дза-Дза”
Мало хто знає, але в сценарії фільму Кін-Дза-Дза був епізод, який пояснює чим відрізняються «Пацаки» від «Чатлан» і що взагалі означає слово «Пацак».У фільм цей епізод не увійшов, мабуть, із цензурних міркувань.
Ось витяг із початкового сценарію Данелія.
“Торгівець обережно сипав монети в мішок і сховав його в глибині складок одягу.
— Зараз мало хто знає історію, – сказав він, – тому й ніхто не зміг пояснити вам, чим відрізняється Пацак від Чатланіна. А я знаю історію. Колись тут все було інакше, тут була процвітаюча цивілізація, тут панували мир, щастя, благополуччя, але це було так давно, мало хто пам’ятає.
— А що сталося? Куди все поділося? – поцікавився Дядя Вова.
— А потім прийшли вони, Пацаки. Ми їх прозвали пацаками, пацак — це м’ясник старою мовою, а як вони називалися насправді, ніхто вже не пам’ятає. Тоді то був інший народ. Вони вбивали, ґвалтували, грабували, вони знищували все на своєму шляху. Ми боролися з ними і поступово робилися як вони. Нас вела вперед ненависть, і вона призвела до перемоги. А коли ми перемогли, то жодних інших почуттів, окрім ненависті, у нас не лишилося. Усі інші почуття випалила війна. Ми прокляли Пацаків на віки. Ми створили індикатори, які показують наявність пацакської крові у людини, навіть якщо вона розведена у сто разів. Якщо ти нащадок Пацака, то червона лампочка покаже це. І так буде у твоїх дітей, і онуків, до кінця віків. Тому що ніхто не єднається з пацаками. Але, — продавець зробив паузу і підкинув дров у багаття, — це вже не має сенсу, бо чатлани самі стали як пацаки. Ти маєш рацію, Скрипаль, зараз уже немає жодної різниці.
— Але ж ми не з вашої планети! — закричав Гедеван. — Наші пращури не воювали з вами, чому ми Пацаки?
— Значить, на вашій планеті теж є свої Пацаки, — байдуже сказав торговець, — значить ви теж здатні нападати, грабувати, вбивати, гвалтувати. Ви можете виглядати цивілізованими і думати, як цивілізовані люди, але як тільки обставини зміниться, ви будете поводитися, як і властиво Пацаку. Я впевнений, що у вашій мові також є слово для позначення таких людей…”
Якщо прочитати слово “пацак” з заду на перед- то отримаємо теж саме “кацап“… Чи випадковий цей збіг?
